Міф 4. Медичну психологію мають право практикувати та викладати широкий спектр фахівців.

Досить часто ми можемо спостерігати ситуацію, коли велика кількість лікарів різноманітних спеціальностей, психологів та навіть осіб без медичної чи психологічної освіти пропонують надання консультативних чи освітніх послуг в напрямку медичної психології. Постає логічне питання – навіщо вчитися 7 років, якщо навколо повно таких «сам собі медичних психологів»...

Дана ситуація погіршується і загальною невизначеністю в сфері психічного здоров'я, зокрема щодо підготовки психотерапевтів та відсутністю дієвої практики покарання порушників нормативно-правових документів, що врегульовують діяльність в даній сфері.

Однак і цей міф не витримує навіть поверхового аналізу законодавчої бази:

• З наукової точки зору, медична психологія – це окрема спеціальність, яка історично сформувалася на перетині медицини і психології, однак вже є окремою, має свій власний предмет, завдання та практичну сферу застосування,
• Відповідно до змін від 01.02.2017 в Постанову КМУ від 29 квітня 2015 р. № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», Медична психологія визнана окремою спеціальністю в галузі 22 "Охорона здоров'я". Згідно Закону про вищу освіту "спеціальність - складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка;".  В той же час, наприклад «психіатрія», це лише спеціалізація в 222 «Медицина» з лише 6 кредитами ECTS з психічного здоров’я на додипломному етапі.

Таким чином, підготовка професіоналів та набуття ними фахових кваліфікацій з Медичної психології здійснюється відповідно переліку спеціальностей, а підготовка за іншими спеціальностями цієї ж галузі знань не є достатньою для виконання професійної діяльності. Однак вона може бути доповнена на етапі післядипломної перепідготовки.

• Тим же законом встановлено, що "галузь знань" - основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка;", а от же різні галузі знань не є спорідненими між собою, оскільки мають різні предметні області. Тобто спеціальність 053 «Психологія» належить зовсім до іншої галузі знань, хоч і має спільну назву та історичну близькість.
• Закон «Про вищу освіту» також зазначає, що «Кафедра - це базовий структурний підрозділ закладу вищої освіти державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей... Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники закладу вищої освіти зобов’язані: 1) забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю, провадити наукову діяльність (для науково-педагогічних працівників);»

Відповідно на одній кафедрі можуть працювати науково-педагогічні працівники з різних галузей знань, однак вони можуть викладати виключно за своєю спеціальністю. Схожі вимоги висуваються і до керівників факультетів та кафедр, відмінність лише в тому, що їх вчене звання має відповідати профілю факультету або кафедри. Тобто завідувач кафедри зобов’язаний мати компетенції за профілем кафедри та змогу оцінити якість викладання своїми працівниками, а декан факультету – мати науковий ступінь/звання по хоча б одному з профілів свого факультету.

• Окрім цього, компетенції фахівців в медицині регулюються Класифікатором професій України ДК 003:2010,  Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я» в яких присутній лікар-психолог (єдиний фахівець з медичної психології), а також Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 квітня 2008 року N 199 «Про затвердження Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу», де також лікар-психолог має окремі компетенції.

Таким чином можемо констатувати наступне:

1. Практикувати та викладати медичну психологію мають право виключно особи, що мають:
   1. закінчену вищу освіту за спеціальністю 225 "Медична психологія" (чи аналогічну спеціальність по старому класифікатору),
   2. особи, що мають ступінь кандидата/доктора наук за спеціальністю 19.00.04 "Медична психологія",
   3. особи що мають відповідну освіту в галузі знань 22 "Охорона здоров'я" та післядипломну перекваліфікацію (спеціалізація з медичної психології на сьогодні допустима) за спеціальністю 225 "Медична психологія".
2. Решта варіантів є такими, що суперечать чи не узгоджуються з чинним законодавством, а відповідно діяльність інших фахівців у напрямку "медичної психології", може розглядатись як така, що містить ознаки порушення законодавства України.